Скіли для AI: три файли замість тисячі промптів

Головне непорозуміння: дві осі реалізму

Почну з того, через що псується більшість референсів персонажів. Це не помилка в промпті — це плутанина в понятті.

Коли ти просиш «фотореалістично», ти насправді просиш дві різні речі одночасно, і одна з них референс отруює.

Вісь 1 — біологічний реалізм. Людина має читатися як жива: фактура пор, пушок на щелепі, підповерхневе розсіювання світла в шкірі, волосся окремими волосинами з вибиваними пасмами. Це не вимикається ніколи.

Вісь 2 — поведінка фотоапарата. Напрямок світла, тіньовий бік, падаюча тінь, боке, віньєтка, згасання різкості. І ось це на картці персонажа має бути вимкнене.

Подивись на приклад. Ліворуч — «фотографія з майданчика»: жорсткий ключ зліва, трикутник на щоці, тінь від носа, тінь на фоні за плечем, розмитий фон. Праворуч — та сама людина, рівно освітлена, без жодної тіні, на плоскому сірому полі.

Ліва картинка красивіша. І як референс — непридатна.

Чому. Референс — це не готовий кадр. Будь-яке світло, запечене в нього, успадкується кожною наступною генерацією й воюватиме з тим освітленням, якого хоче реальна сцена. Картка не несе світла. Світло робить промпт сцени.

Фраза, яка ламає все: «знято справжньою камерою справжнім фотографом на справжньому майданчику». Вона вмикає вісь 2 разом із віссю 1.

Порада Єдина фраза про камеру, яка виживає на картці: «Photographed on a 50mm prime, even sharpness, soft natural film grain. Photographed not generated.» Об'єктив названий словами, без діафрагми й боке — отже вісь 2 лишається вимкненою.

Скіл 1 · Персонажі

Персонаж — це не одна картинка. Це зафіксоване обличчя, набір розпізнавальних ознак і бібліотека образів, прив'язаних так, щоб кожна наступна генерація показувала ту саму людину.

Скіл працює в п'яти режимах, і порядок не перестрибується:

• Фіксація обличчя — персонажа ще немає, його вигадують;
• Зміни — зачіска, татуювання, шрам, вираз. Із обов'язковим блоком «що лишається незмінним», інакше разом із зачіскою поїде обличчя;
• Одяг — образ будується одразу на зафіксованому персонажі;
• Заміна одягу — образ існує на чужій моделі, підставляємо своє обличчя;
• Аркуш персонажа — багаторакурсний референс із затвердженого образу.

Одяг не будується на персонажі без зафіксованого обличчя. Аркуш не збирається, поки немає затвердженого образу.

Чому сірий фон, а не білий. Білий і чорний дають максимальний контраст між людиною й фоном. Моделі підсилюють помилки саме на контрастних краях — там з'являються ореоли й нестабільність силуету. Нейтральний сірий знижує контраст: краї витягуються чистіше.

І головне про фон. Це не циклорама й не стіна. Це поле, за яким немає нічого: ні поверхні, ні підлоги, ні кута, ні шва. Людина ні на чому не стоїть і ні перед чим не стоїть. Тому контактної тіні під ногами теж немає — навіть на повний зріст.

Порада Обов'язково давай розпізнавальну ознаку — родимку, шрам, форму брів, ластовиння. Без неї модель за три-чотири генерації «згладить» людину в середньостатистичне обличчя, і ти не зрозумієш, коли саме це сталося.